Патогенез та ефективна стратегія лікування психозів
Анотація
В статті розкрита умовно рефлекторна сутність переконань та описаний механізм формування маячного переконання і причини несприйняття раціональних аргументів, що його спростовують. Також зазначена схема розвитку психозів від зародкової стадії до суттєвого відхилення картини світу від реальної. Заразом пояснено яким чином можуть існувати масові психози і описана ефективна стратегія лікування психозу та наведений приклад лікування психотичного прояву при посттравматичному стресовому розладі за рахунок багаторазового відтворення обстановки, що нормалізує психіку.
Помилковість загальноприйнятого погляду на шизофренію
За матеріалами книги Петера Фалькая, Яноша Кальмана, Фідес Софії Хаймкес, Золтана Шарканя "ШИЗОФРЕНІЯ ЯК ВОНА Є":
"Шизофренія - хронічне психічне захворювання, що призводить до розладу мислення, змін сприйняття дійсності та поведінки...
Попри те, що шизофренія є хронічним захворюванням, вона піддається лікуванню за допомогою лікарських препаратів..."
На сьогоднішній день вважається, що шизофренія – це органічне порушення у роботі мозку.
Якщо казати мовою техніки - прийнято гадати, що в голові щось перегорає, наприклад, якась мікросхема чи дріт, тому програми починають неправильно працювати.
Насправді, досі не вдається знайти що саме перегорає, оскільки проблеми з'являються у роботі прошивки, тобто відбувається програмний, а не апаратний збій.
Умовна рефлекторність переконань
Усім знайоме поняття умовного рефлексу чи навички. Також відомо, що навичка формується шляхом багаторазового повторення будь-якої поведінки. Цей ефект досить докладно вивчений ще Павловим, тому не будемо на ньому зупинятись.
Звернемось до знань. Оцінимо чи є знання умовним рефлексом. Для цього опишемо поняття знання і навички та порівняємо їх описи.
Знаннями називатимемо те, що людина пам'ятає. Не всі знання в цілому, а лише індивідуальні.
Таким чином знання — це засвоєні у процесі навчання певні факти, які людина розуміє, пам'ятає і може відтворити з пам'яті.
Навичка - це вміння, доведене до автоматизму шляхом багаторазових повторень тих самих дій на практиці.
Виходячи з цих визначень:
Знання є автоматизованим умінням відтворювати у думках послідовний ланцюжок образів, пов’язаних з деяким предметом знання.
Наведемо приклад. Допустимо людині необхідно згадати столицю Монголії, якщо при цьому, роблячи спроби, людина згадуватиме Улан-Барот або Уман-Бартал, то їй необхідно відточувати свою майстерність до того моменту, поки вона не почне постійно згадувати Улан-Батор. Тобто, згадувати можна буде без поелементного контролю.
Отже знання, як і навичка проявляється як звична реакція
В умовах відсутності відтворення, з часом, знання, як і навички, забуваються. Тобто знання та навички мають схожу природу розформування.
Про методики формування знань написано чимало. Всі ці методики тими чи іншими шляхами зводяться до повторення. Тобто повторення вважається загальноприйнятим у всіх методиках навчання. Як то кажуть - «Повторення – мати навчання»..
Таким чином, знання, як і навичка, є готовим рішенням, знання, як і навичка, досягається повторенням, знання, як і навичка, забувається з часом. Тобто знання та навичка описуються схожим чином і можна висловити та перевірити припущення про умовно рефлекторну природу знань.
Порівнявши визначення, отримаємо, що різниця між загальноприйнятими поняттями знання та навички полягає в тому, що прийнято вважати їх предметом. Навичка асоціюється з послідовним набором фізичних дій, а знання з послідовним набором вербальних або візуальних, аудіальних, кінестетичних чи змішаних образів вказаного типу. Заразом ця різниця ніяк не стосується умовно-рефлекторної природи знань.
Отже
Знання - це умовний рефлекс, тобто
Заразом чим більше повторень отримує думка, наприклад деякий висновок, тим більш стійким стає знання, перетворюючись на переконання.
Таким чином,
Переконання = Стійкість * Знання =
Патогенез психозів
Для діагностування психозу необхідно і достатньо враховувати два критерії:
1. Наявність переконання, що не відповідає дійсності - будемо називати таке переконання неправдивим.
2. Неспроможність пацієнта змінити неправдиве переконання за рахунок сприйняття аргументів, що доводять його помилковість - будемо називати таку неспроможність ірраціональним збереженням неправдивого переконання.
Неправдиве переконання
Виходячи з рівності Переконання = Багато повторень * Думка отримуємо, що причиною виникнення неправдивого переконання є багаторазове повторення неправдивої думки, наприклад деякого неправильного висновку.
Ірраціональне збереження неправдивого переконання
Явище має чотири основні причини:
1. Будь-який образ, що суперечить емоційно значущим переконанням викликає в абсолютної більшості людей відчутну деструктивну емоційну реакцію, тобто є неприємним для сприйняття, через що виникає бажання заперечити такий образ з метою збереження емоційного комфорту.
2. В процесі становлення особисості, зіштовхуючись із звинуваченнями в неправоті, замість визнання помилки, більшість намагається шукати аргументи, що доводять їхню правоту.
Вивертаючи ситуацію на свою користь люди отримують тактичну вигоду, але при цьому потрапляють у стратегічний глухий кут.
Через формування звички в емоційно значущих ситуаціях здійснювати пошук аргументів, що доводять власне переконання незалежно від його правдивості, людина втрачає здатність раціонально мислити у разі зіткнення з аргументами, що спростовують її емоційно значуще неправдиве переконання.
3.
Ефективна стратегія лікування психозу
Оскільки причиною несприйняття психотиками аргументації, яка спростовує їх неправдиві емоційно значущі переконання, є ірраціональне збереження неправдивого переконання, лікування психотичних проявів зводиться до багаторазового формування в пацієнта бажання критично подивитись на свою картину світу.
Якщо вам не вдасться описати нормалізуючий психіку посил таким чином, що він стане для людини більш привабливим, ніж маячня ідея, спроби будь-якого пояснення можуть лише погіршити стан пацієнта через можливу генералізацію неправдивих переконань за рахунок неправдивих аргументів, якими пацієнт спробує відстояти свою думку.
В ідеалі для приведення психотика до здорового глузду необхідно сформувати у нього прагнення до повноти та несуперечності знань за рахунок таких аргументів, які надалі забезпечать генералізацію переконання без участі лікаря.
Приклад лікування психотичного прояву при посттравматичному стресовому розладі за рахунок багаторазового відтворення обстановки, що нормалізує психіку
Пацієнт: Дівчина 24-х років
Пережитий стрес: Побиття, поєднане з неодноразовою наругою.
Патологія, що виникла: Боязнь перебування у суспільстві за наявності поруч незнайомих чоловіків. За словами дівчини, їй сковувало рухи та бачилися кривдники серед перехожих. Стан речей, що склався, призводив до того, що вона була не в змозі виходити з дому без супроводу.
Класичне лікування: Прогнозований час реабілітації – від півроку. Діагностування проводилось у стаціонарі прикордонного відділення 1-ї Київської ПНЛ ім. Павлова.
Лікування за рахунок багаторазового відтворення обстановки, що нормалізує психіку: Через кілька тижнів після психотравмуючих подій ми разом із дівчиною відвідали фестиваль електронної музики Global Gathering Ukraine. Ситуація на подібних заходах відбувається таким чином, що в полі зору постійно з'являються нові і нові люди (зокрема чоловіки) з гарним настроєм і задоволеними обличчями.
Так вийшло, що я періодично залишав дівчину на самоті, після чого наступного дня без мого супроводу вона змогла сходити в магазин за продуктами, а потім самостійно на громадському транспорті з'їздила в гості до мами і назад.
Таким чином, за рахунок багаторазового потрапляння в ситуацію, коли дівчина побачила незнайомого чоловіка і не злякалася, можливість самостійно перебувати в суспільстві та взаємодіяти з незнайомими чоловіками повернулася до неї за одну ніч.
Порівняно із прогнозованим мінімальним терміном реабілітації класичним методом було отримано підвищення ефективності усунення конкретного психотичного прояву у 180 разів.
Психоквантова экстраполяція - метод лікування фобій та ПТСР
!!! УВАГА !!! ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ методу психоквантової екстраполяції НЕ ПРОВОДИЛИСЯ, тому описана інформація має теоретичний характер !!!
Анотація
В статті запропонований метод лікування фобій та посттравматичних стресових розладів, що спирається на явище поведінкової спеціалізації нейронів і полягає у розбитті образу, який викликає патологічну реакцію, та всього, що з ним асоційовано, на найдрібніші складові з подальшим створенням позитивного психоемоційного навантаження для таких складових у контекстах, що є сторонніми для образу, викликаючого патологічну реакцію.
Підґрунтя та опис методу
Метод психоквантової екстраполяції ґрунтується на такому понятті нейробіології, як "Нейрон бабусі", або як його ще називають "Нейрон Дженніфер Еністон".
Водночас це поняття прийнято називати поведінковою спеціалізацією нейронів. Суть явища полягає в тому, що у мозку є група нейронів, яка активується лише у разі, коли людина стикається з якимось конкретним об'єктом.
Так нейрохірург Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі Іцхак Фрід виявив нейрон, що проявляв активність лише коли пацієнти дивились на фотографії Дженніфер Еністон. Коли лікар показував пацієнтам фото інших людей, місць, або тварин, нейрон мовчав. Заразом після оприлюднення Фрідом свого відкриття були знайдені нейрони, що відповідають за сприйняття інших людей, наприклад, Джулії Робертс, Геллі Беррі чи Кобі Браянта.
Для наочності опису механізму роботи психоквантової екстраполяції, розглянемо нейрони, що спеціалізуються на сприйнятті чорного кольору, а також оцінимо схему лікування умовної хвороби – фобії людей у чорному одязі.
Отже, що нам відомо про нейрони, які спеціалізуються на сприйнятті чорного кольору ?
Ми знаємо, що ці нейрони беруть участь тільки в обробці чорного кольору і всього, що пов'язане з чорним кольором. При цьому незалежно від того, дивиться людина на чорну машину або тримає в руках чорну кішку, за сприйняття чорного кольору відповідає та сама група нейронів.
Таким чином, існує можливість знизити ступінь страху людей у чорному одязі за рахунок використання стороннього контексту, в якому чорний колір нестиме позитивне навантаження.
Якщо в рамках стороннього контексту вдасться сформувати стійке позитивне психоемоційне сприйняття чорного кольору, то ступінь страху людей у чорному одязі зменшиться автоматично.
Так, наприклад, якщо у дівчини після того, як над нею знущався чоловік у чорному одязі, виникла фобія людей у чорному одязі, можна подарувати їй гарну прикрасу з фрагментами чорного кольору, у разі любові до тварин, можна організувати їй спілкування з чорним котом або собакою, тощо.
Загальна схема роботи методу
Виходячи з вищевказаного, опишемо загальну схему роботи психоквантової екстраполяції.
Насамперед нам треба розкласти образ або образи, викликаючі патологічну реакцію, а також все що з ними асоційовано на найдрібніші складові. Отримані складові називатимемо психоквантами, а описане розбиття психоквантуванням.
Далі необхідно вкраплювати психокванти образу або образів, які викликають патологічну реакцію, у сторонні сильно позитивні для пацієнта контексти.
Таке вкраплення буде екстраполяцією отриманих психоквантів у контекстну область, що є зовнішньою для образу або образів, викликаючих патологічну реакцію. Звідси, власне, і назва методу – психоквантова екстраполяція.
!!! ВАЖЛИВО !!! Дуже важливо не переборщити з отриманими психоквантами в сторонніх контекстах. Якщо перестаратися з вкрапленнями, то велика кількість психоквантів може призвести до виникнення асоціації з самим образом або образами, що викликають патологічну реакцію, внаслідок чого патологія може охопить образи з контексту, який раніше був для неї стороннім !!!
Вагомий позитивний аспект використання психоквантової екстраполяції
При використанні психоквантової екстраполяції, у пацієнта не буде виникати прямого зіткнення з образом або образами, які викликають патологічну реакцію, що має підвищити рівень комфорту проведення психокорекції.
